покручений — [поукру/чеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
покручений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
карячкуватий — карачкува/тий, а, е, розм. 1) Який має криві, широко розставлені ноги. 2) Кривий, покручений, незграбний … Український тлумачний словник
кострубатий — а, е. 1) Який має нерівну поверхню; шорсткий. || Нерівний, покручений. 2) перен. Невправний, незграбний, недоладний (про стиль, мову й т. ін.). 3) Кошлатий, розкуйовджений, наїжений (про волосся, брови тощо) … Український тлумачний словник
кривий — а/, е. 1) Непрямий, вигнутий, покручений. 2) у знач. ім. крива/, во/ї, ж., мат. Непряма лінія. 3) у знач. ім. крива/, во/ї, ж. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого небудь процесу. •• Крива/ збу/ту ек.… … Український тлумачний словник
кривулястий — а, е, розм. Нерівний, покручений, звивистий … Український тлумачний словник
покривулений — а, е, розм. Покручений, звивистий … Український тлумачний словник
покрученість — ності, ж. Абстр. ім. до покручений … Український тлумачний словник
розлізлий — а, е, рідко. 1) Який розлізся, розповзся (від тривалого користування і т. ін.). 2) перен. Нерівний, покручений; незграбний … Український тлумачний словник
скривлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скривити. 2) у знач. прикм. Який має неприродний вигляд, характеризується несиметричністю і виражає невдоволення, презирство чи біль. 3) у знач. прикм. Непрямий, нерівний, вигнутий. || Перекошений. || Покручений … Український тлумачний словник
